Кузнєцова Л.В. (Ц/К НПМ)

Завдання для студентів 4-А курсу з дисципліни «Охорона праці» до 11.05. 20.

Тема . Охорона праці при роботі на ПК.

·    1.   Загальні положення.

     2.Вимоги безпеки перед початком роботи.

·               3.  Вимоги безпеки під час виконання роботи.

1.                                                           Загальні положення

     Завдяки досягненням сучасних технологій більшість  значна частина роботи  менеджера соціокультурної діяльності здійснюється з використанням комп’ютерної техніки.  На сьогодні в Україні встановлюються вимоги щодо безпеки роботи користувача ПК , а також хто і в якому обсягу має відповідати за порушення даних вимог. 

      Перелік нормативно-правових актів, що так чи інакше регулюють дане питання, є досить широким. Так, обов’язки роботодавця щодо забезпечення працівникам комфортних та безпечних умов для здійснення роботи, а також права працівників на такі умови передбачено частиною 2 ст. 2  та ч. 1 ст. 21 КЗпП, а також ст. 13 Закону України «Про охорону праці».  Даний закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

 Більшість актів у даній сфері становлять акти підзаконного рівня, а саме, численні правила, інструкції, державні санітарні правила і норми (ДСанПІН)тощо, якими врегульовуються окремі моменти щодо власне конструкції електронно-обчислювальної техніки, особливостей облаштування приміщень для роботи з нею та низки інших подібних вимог.

На сьогодні до основних підзаконних актів у даній сфері можна віднести:

- Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду «Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин» від  26.03.2010 № 65; 

- Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2.007-98, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.1998 № 7;

- Примірну інструкцію з охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджену наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.09.2013 № 443.

 Відповідні робочі місця заборонено облаштовувати у підвальних або цокольних приміщеннях закладу.

В обладнанні приміщень забороняється використання полімерних матеріалів, що виділяють шкідливі хімічні речовини.

 Також  слід приділити увагу  забезпеченню достатнім для здійснення роботи рівнем освітлення (природного та штучного – у темну пору доби) та звукоізоляції.

 Для регуляції рівня освітлення природним світлом бажано застосовувати жалюзі. Окрім того, у приміщеннях, де здійснюється робота з комп’ютерами, щодня має здійснюватися вологе прибирання з метою недопущення запиленості підлоги та меблів.

Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях, де розміщені робочі місця користувача ПК (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном), мають бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками з метою недопущення потрапляння людини під напругу.

Особливої  уваги заслуговують заходи дотримання протипожежної безпеки. Так, у всьому офісі лінії електромережі  мають бути забезпечені від виникнення короткого замикання, а також від перепадів мережевої напруги, що може спричинити збої в роботі електронно-обчислювальної техніки. Приміщення  мають бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації та вогнегасниками. Під час монтажу та експлуатації ліній електромережі необхідно повністю унеможливити виникнення електричного джерела загоряння внаслідок короткого замикання та перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, застосовувати негорючу ізоляцію. У приміщенні, де одночасно експлуатуються понад п'ять комп’ютерів, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.

Вимоги щодо організації та обладнання робочих місць: 

     Площа, відведена на одне робоче місце має становити не менше 6 кв. м., а об’єм – не менше 20 куб. м.

      Конструкція робочого місця повинна забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози (тобто такої, яка дозволяє працівникові виконувати роботу з мінімальним напруженням тіла, і яка дозволяє уникнути перевтоми в ході і після закінчення робочого процесу).

    Раціональна робоча поза має важливе значення для збереження здоров’я працівника, оскільки тривале перебування його в незручній і напруженій позі може призвести до таких захворювань, як сколіоз (викривлення хребта), варикозне розширення вен, плоскостопість тощо. Установлено, що робота в зігнутому положенні збільшує затрати енергії на 20%, а при значному нахиленні — на 45% порівняно з прямим положенням корпуса.

     Робочі місця слід розташовувати відносно джерела природного світла (вікон) таким чином, щоб світло падало збоку, переважно зліва. Також робоче місце має відповідати сучасним вимогам ергономіки:

    Стіл повинен мати висоту поверхні 680 - 800 мм., ширину 600 - 1400 мм. і глибину 800 - 1000 мм. (такі параметри забезпечують можливість виконання операцій в зоні досяжності працівника);

    Робочий стілець робочий стілець має бути підйомно-поворотним, з можливістю регулювання висоти, бажано зі стаціонарними або змінними підлікотниками і напівм’якою нековзкою поверхнею сидіння, що легко чиститься і не електризується;

Екран комп’ютера має розташовуватися на оптимальній відстані від користувача, що становить 600 – 700 мм., але не менше за 600 мм. з урахуванням літерно-цифрових знаків і символів.

2.  ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

    Вимити руки теплою водою з милом.

  Ввімкнути систему вентиляції, перевірити, чи достатньо освітлене робоче місце. Оглянути робоче місце та прибрати сторонні предмети. Перевірити правильність розміщення стола, стільця та апаратури. Візуально перевірити загальний стан апаратури, справність електропроводки, з'єднувальних шнурів, штепсельних вилок, розеток.

  Приєднати до процесора необхідну периферійну апаратуру: принтер, сканер тощо (усі кабелі, що з'єднують процесорний блок з іншими пристроями,слід вставляти та виймати тільки при вимкненому комп'ютері та інших його пристроях).

  При виявленні будь-яких несправностей роботу не розпочинати та повідомити про це керівника підрозділу. Підключити комп'ютер до мережі електроживлення трьохполюсною вилкою, яка має заземлення.

3.  Вимоги безпеки під час роботи з комп’ютером:

Щодня перед початком роботи  працівник повинен:

·     оглянути своє робоче місце; про виявлення ознак пошкодження обладнання інформувати свого безпосереднього керівника;

·     відрегулювати освітленість на робочому місці, переконатися в відсутності відблисків на екрані комп’ютера, відсутності зустрічного світла;

·      перевірити правильність підключення обладнання ЕОМ до електромережі;

·     очистити екран комп’ютера від пилу та інших забруднень; 

·     перевірити правильність організації робочого місця й за необхідності провести відповідні коригування.

Користувач ПК під час роботи зобов'язаний:

·     виконувати тільки ту роботу, яку йому було доручено;

·     підтримувати порядок і чистоту на робочому місці;

·     тримати відкритими всі вентиляційні отвори обладнання;

·     коректно закрити всі активні завдання у разі припинення роботи з комп’ютером; 

·      негайно відключити комп’ютером  від електричної мережі у разі виникнення аварійної ситуації.

·     У ході виконання робіт користувач ПК повинен:

·     витримувати відстань від очей до екрана комп’ютером в межах 60 - 70см;

·     дотримуватися внутрішньозмінного режиму праці та відпочинку, регламентованих перерв у роботі, а саме (при 8-годинній денній робочій зміні тривалістю 15 хвилин через кожні дві години роботи;

·      Під час регламентованих перерв рекомендується виконувати комплекси вправ для очей, рук, хребта, поліпшення мозкового кровообігу тощо. Про виявлення несправності обладнання або інших факторів, які створюють загрозу для життя або здоров'я працівників, необхідно негайно інформувати свого безпосереднього керівника.

Не допускається:

·      виконання ремонту та налагодження комп’ютерої техніки безпосередньо на робочому місці користувача ПК

·      зберігання біля комп’ютера паперу, дискет, інших носіїв інформації, запасних блоків, деталей тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи;

·      відключення захисних пристроїв, самочинні зміни в конструкції комп’ютера;

·      використання комп’ютерів, на екранах яких під час роботи з'являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо;

·      доторкання до задньої панелі системного блоку при включеному живленні;

·      вимикання живлення під час виконання активного завдання;

·     попадання вологи на поверхню системного блоку, монітора, клавіатури, дисководів, принтерів та інших пристроїв;

·     приймання напоїв та їжі на робочому місці. 

·     Після закінчення роботи з використанням необхідно дотримуватися такої послідовності вимикання обладнання: 

·      закрити всі активні завдання;

·      переконатися у відсутності дискет та дисків у дисководах;

·      використавши опцію "Завершення роботи" у меню "Пуск", вимкнути живлення системного блоку;

·      вимкнути живлення ПК

·     вимкнути блок аварійного живлення (за наявності); 

·      відключити комп’ютер від електромережі, при цьому забороняється тягнути штепсельну вилку за дріт. 

·     У випадку виникнення аварійної ситуації користувач ПК зобов'язаний:

·     у всіх випадках виявлення пошкодження проводів електричного живлення, несправності заземлення та інших пошкодженнях електрообладнання, виникненні запаху гарі, диму - негайно вимкнути електричне живлення і повідомити про аварійну ситуацію свого безпосереднього керівника й чергового електрика; 

·      при попаданні людини під електричну напругу негайно звільнити її від дії струму шляхом вимкнення електричного живлення, до прибуття лікаря надати потерпілому долікарську медичну допомогу;

·     при будь-яких випадках порушень роботи технічного обладнання або програмного забезпечення негайно викликати представника технічної служби з питань експлуатації ПК;

·     у випадку виникнення різі в очах, різкого погіршення зору, виникнення головного болю, больових відчуттів у пальцях та кистях рук, посилення серцебиття - негайно припинити роботу з використанням ЕОМ, повідомити про те, що сталося, свого безпосереднього керівника й звернутися до медичної установи;

·      при загорянні обладнання негайно відключити його від електромережі;

·      про загорання повідомити свого безпосереднього керівника, оперативного чергового, пожежну службу; ужити заходів щодо ліквідації вогню за допомогою вуглекислотного або порошкового вогнегасника.

Домашнє завдання

1. Прочитати тему, законспектувати її у робочий  зошит

2. Опрацювати  питання для самоконтролю

Питання для самоконтролю :

1.    Назвіть вимоги щодо розміщення і планування приміщень для роботи з комп`ютером?

2.    Назвіть вимоги щодо організації та обладнання робочих місць?

3. Назвіть вимоги безпеки перед початком роботи?

4. Назвіть вимоги безпеки під час роботи з комп`ютером?

Тема  Основи електробезпеки.

1. Загальні положення.

2. Основні причини електротравматизму.

3.Основні технічні засоби захисту від електротравматизму.

4.Дія електричного струму на організм людини.

. Загальні положення.Електротравма — це травма, викликана дією електричного струму абоелектричної дуги. Електротравми поділяються на два види: електротравми,котрі виникають при проходженні струму через тіло людини, і електротравми, поява котрих не пов'язана з проходженням | струму через тіло людини.
2. Основні причини електротравматизму.Електротравматизм — це явище, котре характеризується сукупністю електротравм, котрі виникають та повторюються в аналогічних умовах та ситуаціях. Осередок, джерело електротравматизму — та чи інша тимчасова або навіть постійна ситуація при експлуатації електроустановок, коли мають місце аналогічні випадки ураження людини струмом.
Проходячи через тіло людини, електричний струм справляє термічну,електричну та механічну (динамічну) дію.Термічна дія струму проявляється через опіки окремих ділянок тіла, нагрівання до високої температури кровоносних судин, нервів, серця, імозку та інших органів, котрі знаходяться на шляху струму, що викликає вних суттєві функціональні розлади.
Електролітична дія струму характеризується розкладом органічної рідини,в тому числі і крові, що супроводжується значними порушеннями їхфізико-хімічного складу.
Механічна (динамічна) дія струму — це розшарування, розриви та інші  подібніушкодження тканин організму, в тому числі м'язової тканини, стіноккровоносних судин, судин легеневої тканини внаслідок електродинамічногоефекту, а також миттєво.

3.Основні технічні засоби захисту від електротравматизму

Електротравматизм порівняно з іншими видами травматизму має деякі відмінні особливості.

Перша особливість полягає у тому, що організм людини не має органів, за допомогою яких можна дистанційно визначити наявність напруги, як, наприклад, теплову, світлову енергію, деталі, які рухаються. Тому захисна реакція організму виявляється тільки після потрапляння під напругу.

Друга особливість електротравматизму полягає в тому, що струм, який проходить крізь людину, діє не тільки в місцях контактів та на шляху протікання крізь організм, а й викликає рефлекторну взаємодію, спричиняючи порушення нормальної діяльності окремих органів (серцево-судинної системи, системи дихання).

Третьою особливістю є можливість отримання електротравми, не маючи безпосереднього контакту зі струмопровідними частинами - переміщення по землі поблизу пошкодженої установки (у випадку замикання на землю), ураження через електричну дугу.

Четверта особливість електротравматизму — це те, що у більшості випадків для розслідування, обліку та аналізу доступні тільки електротравми з тяжкими та смертельними наслідками.

Електрозахисні засоби – це технічні вироби, що не є конструктивними лементами електроустановок і використовуються як при виконанні робіт в електроустановках з метою запобігання електротравм.

Електрозахисні засоби поділяються на:

- ізолювальні (ізолювальні шланги, кліщі, накладки, діелектричні рукавички);

-огороджувальні (огородження, щитки, ширми, плакати);

-запобіжні (окуляри, каски, запобіжні пояси, руковиці для захисту рук).

Ізолювальні електрозахисні засоби поділяються на основні та додаткові:

- основні ізолювальні електрозахисні засоби розраховані на напругу установки і при дотриманні вимог безпеки щодо користування ними забезпечують захист працівників;

- додаткові електрозахисні засоби навіть про дотриманні функціонального їх призначення не забезпечують надійного захисту працюючих і застосовуються одночасно з основними для підвищення рівня безпеки.

У разі застосування основних електрозахисних засобів достатньо використовувати один додатковий засіб. При захисті працівників від напруги кроку досить використовувати діелектричне взуття без застосування додаткових засобів.

Відповідальність за своєчасне забезпечення працівників і комплектування електроустановок засобами захисту, згідно з норами комплектування, за організацію належних умов зберігання, створення необхідного запасу, своєчасне проведення періодичних оглядів і випробувань, вилучення непридатних засобів захисту та організацію їх обліку – несе власник цих засобів.

Електрозахисні засоби повинні зберігатися у приміщеннях в спеціально відведених місцях сухими і чистими, в умовах, що виключають можливість їх механічних ушкоджень, шкідливої дії вологи, агресивного середовища, мастила тощо. Крім того, електрозахисні засоби повинні оглядатися перед кожним їх застосуванням. При таких оглядах слід приділяти увагу справності засобів захисту, відсутності тріщин, подряпин та деформації ізолювальних елементів, терміну придатності засобів.

4. Дія  електричного струму на організм людини.

Електричний струм, який проходить крізь живий організм, чинить термічну, електролітичну , механічну та біологічну дію.

Термічна та електролітична дія властива будь-яким провідникам, а біологічна - тільки живій тканині.Термічна (теплова) дія струму виявляється в опіках окремих ділянок тіла, нагріванні до високої температури кровоносних судин, нервів, серця, мозку та інших органів, які перебувають на шляху протікання струму, що викликає серйозні функціональні розлади цих органів й організму в цілому.

Електролітична (хімічна) дія струму виражається в розкладі (електролізі) органічних рідин, в тому числі й крові, що супроводжується значними порушеннями їх фізико-хімічного складу.

Біологічна дія струму виявляється в подразненні та збудженні живих тканин організму, а також у порушенні внутрішніх біоелектричних процесів, які протікають у нормально діючому організмі й тісно пов'язані з його життєвими органами.Подразнювальна біологічна дія на тканини організму може бути прямою, коли струм проходить безпосередньо по цих тканинах, і рефлекторною, тобто дія відбувається через центральну нервову систему, а шлях струму пролягає за межами цих тканин.

Механічна (динамічна) дія струму виявляється в розшаруванні, розриві та інших подібних пошкодженнях різних тканин організму, в тому числі м'язової тканини, стінок кровоносних судин легеневої тканини тощо внаслідок електродинамічного ефекту, а також миттєвого вибухоподібного утворення пари від перенагрітої струмом рідини тканини і крові.

Різноманітність дій електричного струму на організм людини може призвести до різних електротравм, які умовно можна звести до двох видів: місцевих електротравм, коли виникає місцеве пошкодження організму, і загальних електротравм, так званих електричних ударів, коли уражається (або створюється загроза ураження) весь організм через порушення нормальної діяльності життєво важливих органів і систем.

Приблизний розподіл нещасних випадків від електричного струму в промисловості за зазначеними видами травм такий: 20% — місцеві електротравми; 25% - електричні удари; 55% - змішані травми, тобто одночасно місцеві електротравми й удари.

 Домашнє завдання

1. Прочитати тему, законспектувати її у робочий  зошит

2. Опрацювати питання для самоконтролю

Питання для самоконтролю:

1.    Назвіть основні причини електротравматизму?

2.    Як  впливає на організм людини термічна, електролітична та механічна дія людини?

3.    Назвіть основні технічні засоби захисту від електротравматизму?

4.    Який вплив на людину чинить термічна, електролітична, механічна та біологічна дія електрична дія струму?