Безбах О.А. ст.№2

Завдання для студентів 1-ВЕ курсу з дисципліни  «Теорія музики»

            Тема: Збільшені тризвуки  мажору та мінору

1.  Прочитати тему, законспектувати її у робочий зошит.

Збільшеним (Зб⁵₃₎ називається тризвук, який складається з двох великих терцій, Його крайні звуки утворюють інтервал зб.5. В ладу Зб⁵₃ зустрічається на тих ступенях, що зб.5;

    В мажорі – на VI гармонічній ступені і розв’язується у Т⁶₄- на V ступені;

    В мінорі  на  III ступені і розв’язується у t₆ – на III ступені.

Практичні завдання

1.      Побудувати збільшені тризвуки наVIступені в таких тональностях:

G-dur, F- dur,B- dur, A- dur, D- dur, H- dur, As- dur, Des- dur, Es- dur, E- dur,Des- dur

2.      Побудувати збільшені тризвуки на IIIступені в таких тональностях:

      d-moll, g- moll, f- moll, e- moll,cis- moll, c- moll, h- moll, fis- moll, b- moll, cis- moll,

Виконані завдання розміщуйте на додатку VIBER в групу до 30.04  

Завдання для студентів 1-ВЕ курсу з дисципліни  «Теорія музики

Тема: Зменшені тризвуки  мажору та мінору

1.  Прочитати тему, законспектувати її у робочий зошит.

Зменшеним називається тризвук, який складається з двох малих терцій. Його крайні звуки утворюють інтервал зм.5. В ладу Зм⁵₃ зустрічається на тих ступенях, що зм.5;

В мажорі на VII ступені( у натуральному) та на II ступені ( у гармонічному); в мінорі на II ступені ( у натуральному) та на на VII ступені ( у гармонічному).

Правила розв’язання Зм⁵₃ повязані з принципом розв’язання зм5. Тобто крайні звуки розв’язуються у бік звуження у терцію, яка утворюється стійкими ступенями ( неповний акорд тоніки)

Практичні завдання

3.      Побудувати зменшені тризвуки на II та VIIступені гармонічногомажору   в таких тональностях:

G-dur, F- dur,B- dur, A- dur, D- dur, H- dur, As- dur, Des- dur, Es- dur, E- dur,Des- du
4.      Побудувати ззменшені тризвуки на на II VII ступені гармонічного мінору в таких тональностях:

      d-moll, g- moll, f- moll, e- moll,cis- moll, c- moll, h- moll, fis- moll, b- moll, cis- moll,

Виконані завдання розміщуйте на додатку VIBER в групу  

Завдання для студентів 1-ВЕ курсу з дисципліни  «Теорія музики

Тема: Септакорди на ступенях натурального та гармонічного мажору і мінору

1.  Прочитати тему, законспектувати її у робочий зошит.

Акорд, що має чотири звуки, розміщені по терціях, називаються септакордом .

Позначається септакорд цифрою 7.

На кожному ступені мажорного та мінорного ладів можна побудувати такі септакорди:
Приклад, тональність до мінор

Між крайніми звуками акорду утворюється інтервал септима, що відображено в назві акорду. Оскільки септима може бути велика, мала, зменшина- септакорди також діляться на великі, малі, зменшені:

• Великі септакорди . Інтервал між крайніми звуками акорду: велика септима (5.5 тонів);
• Малі (зменшені) септакорди . Інтервал між крайніми звуками: мала септима (5 тонів), зменшена септима(4,5 тонів)

Нижні три звуку септаккорда складають тризвук. Залежно від виду тризвуку, септакорди бувають:

• Мажорні (нижні три звуки утворюють мажорний тризвук);
• Мінорні (нижні три звуки утворюють мінорний тризвук);
• Малий зменшений і  зменшений септакорди (нижні три звуки утворюють зменшений тризвук). Малий зменшений і зменшений відрізняються тим, що в малому зменшеному  вверху - велика терція, а в зменшеному - мала, але в обох нижні три звуки утворюють зменшений тризвук.

Великий мажорний  септакорд позначається ВВ7- мажорний тризвук і велика терція (В⁵₃+в3);

Малий мажорний  септакорд позначається МВ7- мажорний тризвук і мала терція (В⁵₃+м3);

Малий мінорний септакорд позначається ММ7-мінорний тризвук і мала терція (М⁵₃+м3);

Малий зменшений септакорд позначається МЗМ7-зменшений тризвук і велика терція (ЗМ⁵₃+в3);

Зменшений септакорд позначається ЗМ7-зменшений тризвук і мала терція (ЗМ⁵₃+м3).

Питання для самоконтролю студентів

1.      Які існують типи акордів терцієвої будови?

2.      Чим відрізняється один від одного різновиди септакордів?

3.      Від яких складових походять назва і цифрове позначення септакордів?  

 Виконані завдання розміщуйте на додатку VIBER в групу до 7.05   

Завдання для студентів 1-ВЕ курсу з дисципліни  «Теорія музики

Тема:  Домінантовий септакорд побудова в мажорі та мінорі. Розв’язання.

         Обернення D7 в мажорі та мінорі. Розв’язання.

       1.  Прочитати тему, законспектувати її у робочий зошит.

Домінантовий септакорд(D7)-це малий мажорний септакорд,який будується на Vступені натурального мажору та гармонічного мінору.

Його інтервальна будова: в3+м3+м3. Розвязується D7 у неповний (без квінти) тонічний тризвук(Т⁵₃) з потроєним основним тоном.

 D7має три обернення: домінантовий квінтсекстакорд(D⁶₅); домінантовий терцквартакорд(D⁴₃); домінантовий секундакорд(D₂) .

D⁶₅ ( м3+м3+в2) будується на VII ступені натурального мажора та гармонічного мінора; розв’язується у тонічний тризвук( Т⁵₃) з подвоєним в унісон основним тоном.

D⁴₃( м3+в2+ в3) будується на II ступені натурального мажора та гармонічного мінора; розв’язується у розгорнутий  тонічний тризвук( Т⁵₃) з подвоєним в октаву основним тоном.

D₂( в2+в3+м3) будується на IV ступені натурального мажора та гармонічного мінора; розв’язується у тонічний тризвук( Т₆) з подвоєним в унісон основним

тоном.

 Тональність до мажор

Домінантовий  септакорд з оберненнями

Акорд	Ступінь	Інтервальна будова	Розв’язання
D7	V	в3+м3+м3	Не Неовний (без квінти) тонічний тризвук(Т53) з потроєним основним тоном
D65	VII	м3+м3+в2	То Тоніічний тризвук( Т53) з подвоєним в унісон основним тоном
D43	II	м3+в2+ в3	Ро  Розгорнутий  тонічний тризвук( Т53) з подвоєним в октаву основним тоном
D2	IV	в2+в3+м3	По Подвоєним в унісон основним То  основним тоном

Тональність до мажор

                  Практичні завдання

1.Побудувати D7з оберненням та розв’язанням в тональностях:

G-dur, F- dur,B- dur, A- dur, D- dur, H- dur, As- dur, Des- dur, Es- dur, E- dur

2.     Побудувати D7з оберненням та розв’язанням в тональностях:

d-moll, g- moll, f- moll, e- moll,cis- moll, c- moll, h- moll, fis- moll, b- moll

Виконані завдання розміщуйте на додатку VIBER в групу 14.05

Завдання для студентів 1-ВЕ курсу з дисципліни  «Теорія музики

Прізвище, імя студента

                                                __________________________

   

Тестові завдання

1. Лад, в якому між І і ІІІ ступенем є велика терція:

 а) мажорний;

 б) мінорний;

 в) гармонічний мінор.

 2. Гами є: а) мажорні і мінорні;

б) збільшені і зменшені;

в) повільні і швидкі.

3. Спів або гра декількома виконавцями однієї мелодії:

 а) мелодія;

 б) унісон;

 в) гармонія.

 4. Дубль дієз і дубль бемоль – це:

а) знаки хроматичні;

 б) знаки випадкові;

в) знаки альтерації.

 5. До головних ступенів ладу належать:

 а) І, ІІІ, V;

б) II, IV, VI, VII;

 в) I, IV, V.

 6. Як називається інтервал, між крайніми звуками якого є три тони:

 а) велика терція;

 б) збільшена кварта;

 в) чиста кварта.

 7. Скільки вісімок містить четвертна з крапкою:

а) дві;

 б) три;

 в) чотири.

 8. Як називається середній звук тризвуку:

а) терція;

б) квінта;

в) основа.

9. Відстань між двома звуками, різними за висотою:

а) інтервал;

 б) тризвук;

 в) септакорд.

 10.Як називаються інтервали, які перевищують октаву:

 а) консонанси;

 б) дисонанси;

 в) складені.

11. Яку тривалість додає крапка справа біля четвертної ноти:

а) восьму;

 б) четвертну;

в) половинну.

12. Ступінь ладу, на якому будується D43:

 а) VII;

б) II;

в) IV.

13. Якщо від половинної ноти з крапкою відняти восьму тривалість, що залишиться:

а) половинна з восьмою;

б) половинна без крапки;

в) половинна з четвертною.

 14. Якщо від цілої тривалості відняти половинну з крапкою, то залишиться:

а) восьма;

 б) четвертна;

в) половинна.

 15. Як записати однією тривалістю три четвертні ноти:

 а) половинною;

 б) половинною з крапкою;

в) цілою.

16. Складні розміри – це:

а) 4/4, 6/8, 6/4;

 б) 4/4, 5/4, 6/4;

в) 4/4, 3/4,6/8.

 17.Чисті інтервали – це:

 а) кварта, квінта, прима;

б) кварта, септима, прима; в) квінта, терція, октава.

18. Зменшений тризвук складається з:

 а) м.3 + в.3;

 б) в.3 + м.3;

в) м.3 + м.3.

19. Три ключові знаки мають:

а) Es-dur, c-moll, fis-moll;

 б) As-dur, f-moll, cis- moll;

в) A- dur, c-moll, g-moll.

 20.Які ступені називаються відними:

а) І, ІІІ, V;

б) II, VII;

 в) I, IV, V.

21.Ряд звуків, розміщених по висоті:

а) звукоряд;

 б) гама;

 в) тональність.

22.Як записати одну ноту, тривалістю три восьмих:

 а) як четвертну;

б) як половинну;

в) як четвертну з крапкою.

23. Характерні інтервали будуються:

а) в мелодичному мажорі і мінорі;

 б) в гармонічному мажорі і мінорі;

в) в натуральному мажорі і мінорі.

 24.Як називається співзвуччя з двох звуків:

а) інтервал;

 б) тризвук;

в) септакорд.

 25. Як називається акорд з трьох звуків, розміщених по терціях:

а) тризвук;

б) квартсекстакорд;

в) секстакорд.

26.Як називається акорд з 4-х звуків, розміщених по терціях:

а) тризвук;

б) септакорд;

в) секстакорд.

27.Як називаються інтервали, які будуються в гармонічних ладах:

а) характерні;

б) збільшені;

в) складені.

28.Мінорний лад, в якому при русі вверх підвищений шостий і сьомий ступінь:

а) натуральний;

б) мелодичний;

в) гармонічний.

 29.Як називається четвертий ступінь ладу (перший, п’ятий):

а) субдомінанта;

б) домінанта;

в) тоніка.

30.Який інтервал називається мелодичним:

а) його звуки зустрічаються лише в гармонічних ладах;

 б) виконуються одночасно;

в) виконуються послідовно.

31. Лад, стійкі ступені якого утворюють мажорний тризвук, називається:

 а) мажорним;

 б) мінорним;

 в) гармонічним.

 32. Приємні на слух інтервали називаються:

а) складені;

б) консонанси;

в) дисонанси.

 33.Що таке тонова величина інтервалу:

а) кількість ступенів між крайніми звуками;

 б) кількість тонів і півтонів між крайніми звуками;

в) кількість звуків, в які обертається інтервал.

Завдання на заповнення пропусків в наведених текстах

 Ключ-це __________, що пишеться на одній із __________нотного стану і закріплює за нею___________ певної висоти, від якого ведеться відлік інших___________.

.  Енгармонічними інтервалами називаються __________, що однаково звучать, але мають ____________ запис.

Завдання на визначення поняття ( формулювання правила)

Дайте визначення поняття «тональність»:

Тональнсть-це ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Виконані завдання розміщуйте на додатку VIBER в групу 28.05.

Завдання для студентів 1-ВЕ курсу з дисципліни  «Теорія музики

Практичні завдання з « ТЕОРІЇ МУЗИКИ»

1.Побудувати:

А) від звуку «е» фрігійський лад , гармонічний мінор .

Б) в тональності с-moll Д₇ з оберненнями та розв’язанням.

В) в тональності D-dur характерні інтервали (зб 2, зм 7, зб 5, зм 4) з розв’язанням.

   

    2.Відповідно до розміру зробіть групування тривалостей, виставіть тактові риски:

Виконані завдання розміщуйте на додатку VIBER в групу 28.05.

Завдання для студентів 1-А,Б,ВЕ курсів дисципліни  «Сольфеджіо»

Тема:Практичне засвоєння  розмір ³₈ на основі ритмічних вправ та одноголосних прикладів

      1.Вокально – інтонаційні вправи :

      а) гаму h-moll (н.,г.м)

      б) ступеневий ланцюжок:III-I-VII+-I-V-II-I

      в) інтервальний ланцюжок:1. м3  м3  в3  ч4  м3  в3  м6  ч5

                                                                     I     II     III   III   IV    V    VII+   I

                                                                              

                                                           2.   м3  ч5  в3  м6  в6  ч1

                                                                 III    IV   V    III    V     I

        2. Сольфеджування: одноголосся  № 126 ( напам’ять) ; №125

 3.Музичний диктант:

Виконані завдання розміщуйте на додатку VIBER в групу до 30.04

Завдання для студентів 1-А,Б,ВЕ курсів з дисципліни                      «Сольфеджіо»

Тема:Інтервали м2, в2 в мажорних та мінорних тональностях

      1.Вокально – інтонаційні вправи :

           а) гаму е-moll (н.,г.м)

           б) ступеневий ланцюжок: V-III-I-VII+-I-II-I

           в) інтервальний ланцюжок: 1. ч8  м3   в3   м6    м3

                                                               I    IV   III   VII+  I

                                         .                 2.  в6  ч5   в3   м6   в6  ч1

                                                                VI   V    VI   IV   III   I

     2. Сольфеджування: одноголосся  № 130 ( напам’ять) ; №133

     3.Музичний диктант:
       Музичний диктант прослуховуйте   в програмі  VIBER 

        Виконані завдання розміщуйте на додатку VIBER в групу до 7.05   


    Завдання для студентів 1-А,Б,ВЕ курсів з дисципліни 

                                              «Сольфеджіо»

         Тема:Інтервали м3, в3 в мажорних та мінорних тональностях   

      1.Вокально – інтонаційні вправи :

       а) гаму –D-dur 

       б) ступеневий ланцюжок: V-IV-III-I-VII-II-I

      в) інтервальний ланцюжок: 1. в3  ч5   м6   в3    м3

                                                          I    V     III   IV    I

                                         .              2.  м6   в3   в3   м7   в3 

                                                             III   IV   V    V      I     

     2. Сольфеджування: одноголосся  № 137 ( напам’ять) ; №140

     3.Музичний диктант:

    Музичний диктант прослуховуйте   в програмі  VIBER 

     Виконані завдання розміщуйте на додатку VIBER в групу до 14.05

      Завдання для студентів 1-А,Б,ВЕ курсів з дисципліни 

                                    «Сольфеджіо»

     Тема: Тональність В-dur

      1.Вокально – інтонаційні вправи :

              а) гаму  В-dur

              б) ступеневий ланцюжок: I-VII-II-I-III-II-I

              в) інтервальний ланцюжок: 1. м7  в3   ч4   м6  в3  ч5

                                                                  V     I     II   III   IV  I

                                         .                 2.  в3  м6    в6   м6   м7  в3

                                                                 V   III    IV   IV   V    I

       2. Сольфеджування: одноголосся  № 153 ( напам’ять) ; №157

       3.Музичний диктант:

    Музичний диктант прослуховуйте   в програмі  VIBER 

    Виконані завдання розміщуйте на додатку VIBER в групу до 21.05

   Завдання для студентів 1-А,Б,ВЕ курсів з дисципліни  «Сольфеджіо»

     Тема: Вокально-інтонаційна робота в тональність g-moll     
        1.  Вокально – інтонаційні вправи :

             а) гаму  g-moll(н.,г.м)

             б) ступеневий ланцюжок: I-VII+-II-I-IV-III-II-I

             в) інтервальний ланцюжок: 1. ч8  м3   в3   м6    м3

                                                                  I    IV   III   VII+  I

                                         .                 2.  в6  ч5   в3   м6   в6  ч1

                                                                 VI   V    VI   IV   III   I
     2. Сольфеджування: одноголосся  № 156 ( напам’ять) ; №162

     3.Музичний диктант:
     Музичний диктант прослуховуйте   в програмі  VIBER 

       Виконані завдання розміщуйте на додатку VIBER в групу до 28.05

    Завдання для студентів 1-А,Б,ВЕ курсів з дисципліни  «Сольфеджіо»

      Тема: Підсумкове заняття

     1. Вокально – інтонаційні вправи :

             а) гаму g-moll(н.,г.м). В-dur

             б) ступеневий ланцюжок в тональності g-moll:  I-VII+-II-I-VI- IV-III-II-I

             в) ступеневий ланцюжок: в тональності В-dur :  V-IV-III-I-VII-II-I- III-I

             г) інтервальний ланцюжок в тональності g-moll: 1. в6  ч5   в3   м6   в6  ч1

                                                                                                     VI   V    VI   IV   III   I

             д) інтервальний ланцюжок в тональності В-dur:  2. в3  ч5   м6   в3    м3

                                                                                                      I    V     III   IV    I

        е) гармонічну послідовність: В-dur: Т-D6- VI53- Т64 - D- Т

2. Сольфеджування: одноголосся  № 158,165,170 ( напам’ять) ; №173,176

     3.Музичний диктант:
     Музичний диктант прослуховуйте   в програмі  VIBER 

      Виконані завдання розміщуйте на додатку VIBER в групу до 4.06

Завдання для студентів 2-А,Б,ВЕ курсів з дисципліни  «Сольфеджіо»

Тема: Тритони в гармонічному мажорі та мінорі.

1. Вокально – інтонаційні вправи :

а) гаму А-dur (н.,г.)

б) в тональності Аdur (г) тритони з розв’язанням

в) гармонічну послідовністьAdur : Т-T6 - S –II6-T⁶₄-D-T6-T

2.Сольфеджування : одноголосся  № 574;  № 646( напам’ять);

                                          двоголосся № 114

      3..Музичний диктант:     

    Виконані завдання розміщуйте на додатку VIBER в групу до 30.04

Завдання для студентів 2-А,Б,ВЕ курсів з дисципліни  "Сольфеджіо"

Тема: Домінантовий септакорд в тональності та від звуків

1. Вокально – інтонаційні вправи :

      а) гаму  fis-moll (н.,г.,м.)

      б) в тональності  fis-moll тритони з розв’язанням                        
      в) гармонічну послідовність fis-moll: 1. t-t6 - s - d- t –s⁶₄-t

                                                 2. t-d6-t-t6-s-k⁶₄-d7-t                                                                    2. Сольфеджування : одноголосся  № 384;  № 386( напам’ять) 

                                         двоголосся № 53    
         3.Музичний диктант:

      Музичний диктант прослуховуйте   в програмі  VIBER 

Завдання для студентів 2-А,Б,ВЕ курсів з дисципліни  «Сольфеджіо»

Тема: Домінантовий квінтсекстакорд в тональності та від звуків

1. Вокально – інтонаційні вправи :

     а) гаму As-dur(н.,г.)

     б) в тональності As-dur тритони з розв’язанням                        

     в)гармонічну  послідовність As-dur : 1. T-T6-S-S6-D-D6-T

                                                                      2. T-VII₆-T6-II₆-S- k⁶₄-D7-T                                 2. Сольфеджування : одноголосся  № 616;  № 604( напам’ять);

                                             двоголосся № 80

      3.Музичний диктант: 
    Музичний диктант прослуховуйте   в програмі  VIBER 

      Виконані завдання розміщуйте на додатку VIBER в групу до 8.05

                                            

Завдання для студентів 2-А,Б,ВЕ курсів з дисципліни  «Сольфеджіо»

Тема: Домінантовий терцквартакорд в тональності та від звуків

1. Вокально – інтонаційні вправи :

     а) гаму Еs-dur(н.,г.)

     б) в тональності  Еs-dur тритони з розв’язанням                        

          в) гармонічну послідовність Еs-dur : 1. T-T6-S-S6-D-D6-T

                                                                            2. T-VII₆-T6-II₆-S- k⁶₄-D7-T

                                   
     2.Сольфеджування : одноголосся  № 538;  № 531( напам’ять);

                                       двоголосся № 129
     3.Музичний диктант: 
      Музичний диктант прослуховуйте   в програмі  VIBER 

        Виконані завдання розміщуйте на додатку VIBER в групу до 14.05

     Завдання для студентів 2-А,Б,ВЕ курсів з дисципліни  «Сольфеджіо»

Тема: Домінантовий секундакорд в тональності та від звуків

1. Вокально – інтонаційні вправи :

 а) гаму с-moll (н.,г.,м.)

 б) в тональності с-moll тритони з розв’язанням   

 в) від звуку «с» D7 з розв’язанням в мажор та мінор             

 г) гармонічну послідовність с moll:         t-d65 - t-t6 - s - k - d7 - t(н)

      д) інтервальний ланцюжок в тональності с-moll: м3  ч5  в3  м6  в6  ч1

                                                                                         III  IV  V  III    V    I

2. Сольфеджування : одноголосся  № 657;  № 667( напам’ять);

                                       двоголосся № 101

 3.Музичний диктант:
Музичний диктант прослуховуйте   в програмі  VIBER 

Виконані завдання розміщуйте на додатку VIBER в групу до 21.05

Завдання для студентів 2-А,Б,ВЕ курсів з дисципліни  «Сольфеджіо»

Тема: Гармонічні звороти та акордові послідовності  з Д7 та його обернень

1. Вокально – інтонаційні вправи :

     а) гаму E-dur (н.,г.,м.)

     б) в тональності E-dur тритони з розв’язанням   

     в) від звуку «e» D7 з розв’язанням в мажор та мінор             

     г) гармонічну послідовність E-dur: Т-Т6-D43 - Т-S64-Т

          д) інтервальний ланцюжок в тональності E-dur : м7  в3   ч4   м6  в3  ч5

                                                                                                        V     I     II   III   IV  I

     2.Сольфеджування : одноголосся    № 668( напам’ять); №665; 

                                       двоголосся № 121

     3.Музичний диктант:  

   Музичний диктант прослуховуйте   в програмі  VIBER 

     Виконані завдання розміщуйте на додатку VIBER в групу до 28.05

Завдання для студентів 2-А,Б,ВЕ курсів з дисципліни  «Сольфеджіо»

      Тема: Підсумкове заняття

1. Вокально – інтонаційні вправи :   

   а) гаму сis-moll (н.,г.,м.) E-dur (н.,г.)

   б) в тональності сis-moll тритони з розв’язанням   

   в) від звуків «сis» «е» D7 з розв’язанням в мажор та мінор             

   г) гармонічну послідовність E-dur: T-VII₆-T6-II₆-S- k⁶₄-D7-T                              

   д) інтервальний ланцюжок в тональності с-moll: в6  ч5   в3   м6   в6  ч1

                                                                                                VI   V    VI   IV   III   I

         є)інтервальний ланцюжок в тональності  E-dur: в3  ч5   м6   в3    м3

                                                                                                  I    V     III   IV    I

     2.Сольфеджування : одноголосся  № 531, №652;  № 651( напам’ять);

                                       двоголосся № 113

    3.Музичний диктант: 
     М узичний диктант прослуховуйте   в програмі  VIBER 

    Виконані завдання розміщуйте на додатку VIBER в групу до 4.06

                                           

                Завдання для студентів 3-А,Б,ВЕ курсів з дисципліни  "Сольфеджіо"

   Тема: Тональність Cis-dur

1.Вокально-інтонаційні вправи:                                                                                                

             а) від звуку «cis» інтонувати :  лідійський лад,  гармонічний мажор

             б) від звуку «cis» інтонувати : В53, М6, МВ7, ММ7

        в) в тональності Cis dur (н) інтонувати зб4, зм5 з розв’язанням

             г) гармонічна послідовність Cis dur :Т - 3м VII7 - D65 - Т - Т6 - S - К - D7 - Т

     Сольфеджування :одноголосся  № 459 двоголосся № 92

     Музичний диктант:

    Музичний диктант прослуховуйте   в програмі  VIBER 

      Виконані завдання розміщуйте  в програму VIBER в групу до 30.04.

                                    Завдання для студентів 3-А,Б,ВЕ курсів з                                            дисципліни  "Сольфеджіо

Тема: Тональність ais-moll

       

        1.Вокально – інтонаційні вправи :                                                                                                    

      а) від звуку «ais» інтонувати :  гармонічний мінор,  фрігійський лад

      б) від звуку «ais» інтонувати : М53, В6, МЗм7, ЗмЗм7

       в) в тональності ais moll (н) інтонувати зб4, зм5 з розв’язанням

       г) гармонічна послідовність ais moll : t - t6 - II7 - D43 - t - VI - К - D7 - t

 2. Сольфеджування :одноголосся  № 592 двоголосся № 94     

 3/Музичний диктант:

    Музичний диктант прослуховуйте   в програмі  VIBER 
            
          
                   Завдання для студентів 3-А,Б,ВЕ курсів з                                                     дисципліни  «Сольфеджіо»

           Тема: Тональність Ces-dur

   1.Вокально-інтонаційні вправи:        

       а) від звуку «ces» інтонувати :  міксолідійський лад,  мелодичний мажор

       б) від звуку «ces» інтонувати : В53, М64, ВВ7, ВМ7

        в) в тональності Ces dur (г) інтонувати зб4, зм5 з розв’язанням

        г) гармонічна послідовність Ces dur : Т - Т6 - S - D - D2 - Т6 - ІІ7 – D43 - Т

      2.Сольфеджування :одноголосся  № 617 двоголосся « Ой вербо, вербо »

      3.Музичний диктант:

    Музичний диктант прослуховуйте   в програмі  VIBER    

      Виконані завдання розміщуйте  в програму VIBER в групу до 8.05.

        
                      Завдання для студентів 3-А,Б,ВЕ курсів з                                          дисципліни  «Сольфеджіо»
  

        Тема: Тональність as-moll

 1.Вокально-інтонаційні вправи:

         а) від звуку «as» інтонувати : дорійський лад,  гармонічний мінор

         б) від звуку «as» інтонувати : М53, В6, МВ7, ММ7

         в) в тональності as moll (г) інтонувати зб4, зм5 з розв’язанням

         г) гармонічна послідовність as moll : t - ЗмVII7 - D65 - t - VI - К - D7 - t

      2. Сольфеджування :одноголосся  № 650 двоголосся № 129   

      3.Музичний диктант:

    Музичний диктант прослуховуйте   в програмі  VIBER 

    Виконані завдання розміщуйте  в програму VIBER в групу до 14.05.

           
                          Завдання для студентів 3-А,Б,ВЕ курсів з                                                  дисципліни  «Сольфеджіо»

                       Тема: Переміннірозміри

1.Вокально-інтонаційні вправи:                                                                                

    а) від звуку «d» інтонувати :  лідійський лад,  мелодичний мажор

    б) від звуку «d» інтонувати : В53, М64, МЗм7, ЗмЗм7

     в) в тональності D dur  інтонувати зб2, зм7 з розв’язанням

      г) гармонічна послідовність D dur : Т - T6 - II7 - D43 - T - S64 - Т

    2.Сольфеджування :одноголосся  № 655 двоголосся № 309

    3. Музичний диктант:

    Музичний диктант прослуховуйте   в програмі  VIBER 

      Виконані завдання розміщуйте  в програму VIBER в групу до 21.05.           


               Завдання для студентів 3-А,Б,ВЕ курсів з                                                 дисципліни  «Сольфеджіо»

Тема: Сольфеджування музичних прикладів у перемінному розмірі

   1. Вокально-інтонаційні вправи: 

   а) від звуку «с» інтонувати :  мінорну пентатоніку,  гармонічний мінор

   б) від звуку «с» інтонувати : М53, В6, ВВ7, ВМ7

   в) в тональності c moll  інтонувати зб2, зм7 з розв’язанням

   г) гармонічна послідовність h moll : t - t6 - II7 - D43 - t - VI - К - D7 - t

     2. Сольфеджування :одноголосся  № 530 двоголосся №343

     3.Музичний диктант:

    Музичний диктант прослуховуйте   в програмі  VIBER 

   Виконані завдання розміщуйте  в програму VIBER в групу до 28.05.

       Завдання для студентів 3-А,Б,ВЕ курсів з дисципліни  «Сольфеджіо»

Тема: Підсумкове заняття

     1.Вокально-інтонаційні вправи: 

   а) від звуку «as» інтонувати :  гармонічний мажор ,  мажорну пентатоніку

  б) від звуку «as» інтонувати : В53, М6, МВ7, ММ7

  в) в тональності As dur  інтонувати зб5, зм4 з розв’язанням

       г) гармонічна послідовність As dur : Т - М VII7 - D65 - Т - Т6 - S - К - D7 – Т

     2. Сольфеджування :одноголосся  № 496 двоголосся № 344

     3.  Музичний диктант:

    Музичний диктант прослуховуйте   в програмі  VIBER   

    Виконані завдання розміщуйте  в програму VIBER в групу до 4.06.

     ШАНОВНІ СТУДЕНТИ  ВАМ ПРОПОНУЮТЬСЯ ЛЕКЦІЇ ТА  ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ «ЗАПИС ТА РОЗШИФРОВКА НАРОДНИХ ПІСЕНЬ»

ТЕМА  :Графічне позначення форми мелодії народної пісні її індексація

      1.  Прочитати тему, законспектувати її у робочий  зошит.

      2.  Усно дати відповідь на питання для самоконтролю

     КОНСПЕКТИВНИЙ ВИКЛАД МАТЕРІАЛУ

Приклад: Українська народна пісня «Як би мені не тиночки».

Як би мені не тиночки та й не перелази,	перше речення	перша фраза друга фраза
Ходив би я до дівчини По чотири рази,	друге речення	перша фраза друга фраза

1.Українська народна пісня «Як би мені не тиночки» за формою має квадратну будову музичного періоду з буквальним повторенням другого «речення» І однотипністю фраз.

            Мотив пісні має характерне ритмоутворення (ритмічну фігуру) з незначними варіаційними змінами, повторюються протягом усієї мелодії у секвентному розвитку і надає її ліричного характеру.

            Графічний запис форми наспіву виконується класичним літерованим позначенням. Великою літерою «А» позначається музичний період. Малими літерами (а,б) – речення, ф1, ф2 – фрази. Різновиди коротких поспівок за формою, мотиву, фрази, речення. «Поспівка», як самостійний мелодичний зворот  (щедрівки, колядки, веснянки). Особливості будови обрядових «формульних» наспівів.

Комплексний аналіз пісні в єдності слова і наспіву на основі порегіональних  особливостей

1.      Деякі особливості мовного діалекту.

Збіг голосових «УО» при вимові характерний для Чернігівщини. Пом’якшене звучання літери «Л» у діалекті Полтавської та Закарпатської областей. Говірка лемків (часте вживання слова «лем» - лиш). Вживання частки «ся» окремо від дієслова – в західних областях України:

            «… Могла би ся втопити,

Мусив би ся женити».

Основа української літературної мови – середньо-наддніпрянський мовний діалект (Полтавська, Черкаська області та Південні райони Київської області).

2.Метроритміка народних пісень.

Фундаментальні види ритму: часокількісний та акцентний (регулярний, нерегулярний).

Своєрідність ритміки. Акцентна ритміка (регулярна, нерегулярна) характерна для лемківських пісень. Типові зразки нерегулярної часокількісної ритміки властиві повільним гуртовим пісням центральної та лівобережної України.

Формотворчі закономірності ритму народних пісень (об’єднання, дроблення, дроблення з об’єднанням, репетиція).

Приклад узагальнення їх схем:

а) об’єднання	б) дроблення	в) дроблення              з об’єднанням	г) репетиція

Моделювання ритмів у поєднанні поетичного тексту з наспівом, як результат імпровізаційної виконавської манери гуртового співу.

Особливості метрики народних пісень.

Перемінність складних розмірів у повільних «журних» піснях, думах, баладах. Постійність розміру ігрових, танцювальних пісень, хороводів.

3. Ладоінтонаційна основа фольклорних наспівів

Поняття про широке вживання діатонічних ладів народної музики (іонійського, дорійського, фрігійського, лідійського, міксолідійського, еолійського).  Ладовий аналіз фольклорних наспівів. Мажорно-мінорна ладова основа на зразок автентично-плагальної логіки, функціональної послідовності характерна для пісень переважної більшості областей України.

Спільність ладових рис карпатського та закарпатського регіонів на зразок покутських наспівів (ладкань), збагачених дорійським мінором та гуцульським ладом.

Вплив на внутрішню динаміку ладу нестійкого інтонування ступенів наспіву приближеного до «чверті» тону. Зміна устоїв у середині наспіву (великосекундова, терцева, квартова і квінтова). Автентичні лади «дорійського» відтінку карпатського краю.

Варіабельність інтонування ступенів ладу. Поняття про мікроальтерацію. Нестабільність ІІ, ІІІ, VI, VII ступенів ладу при стійкості квартоквінтових  інтонацій як наслідок впливу інтонацій мовлення тембральних ефектів виконавської манери.

 Питання для самоконтролю студентів:
1. У чому полягає ладоінтонаційна основа народної пісні.
2. Назвіть основні метро-ритмічні особливості народних пісень

ТЕМА:Оформлення матеріалів за запитальником.

1    1. Прочитати тему, законспектувати її у робочий  зошит.

      2.  Усно дати відповідь на питання для самоконтролю

КОНСПЕКТИВНИЙ ВИКЛАД МАТЕРІАЛУ

  1.Записувачам народно – поетичної  творчості, треба пам’ятати, що кожний новий носій або творець співає якусь думу, пісню, коломийку тощо,  до певної міри імпровізує їх.  Таким чином, попередньо розробити програму  виконання завдання і відповідно скласти запитальник. Дієвість запитальника визначається перш за все усвідомленою метою збирання фольклору, так і знанням регіону. Запитальник має бути конкретний . Для цього треба вивчати друковані або рукописні зразки народної музики  та обрядовості, які були зібрані  попередниками в даному регіоні. На кожен жанр бажано мати хоча б 3- 4 приклади пісень, насамперед текстів.

  2.Складаючи запитальник , записувач мусить бути добре ознайомленим з регіоном обстеження, чітко уявляти собі його культуру і знати , що загалом він може знайти.

Запитальник має включати окремі питання соціологічного та етнографічного змісту. Найбільш  універсальний тип запитальника має спиратися на побутові та обрядові реалії. Питання не повинні бути занауковані. Наприклад, якщо ви попросите  заспівати баладу , вас можуть не зрозуміти.У співака потрібно питати чи знає він пісні про свекруху та невістку , про братів розбійників .

3.Асоціативний методопитування .У фольклорі він пов’язаний із побутом, віруваннями, традиціями й мораллю сільської громади  відображені практично усі явища , що оточують землероба та предмети ( ложка, миска, плуг, стіл, тин, ворота тощо), живі істоти ( кінь , корова, горобець,коза), рослини ( дуб, береза,  любисток, рута, полин), явища нематеріального світу (Бог,ангели), соціальні прикмети (чумак, козак, дяк,піп, пан).Тому на останок рекомендується поставити співакові кілька запитань  : чи знаєте пісні про ніж, намисто, вулицю ,метелицю,козака, про зведену дівчину, про діда та бабу.

Найбільш ефективним асоціативний спосіб виявляється тоді , коли фольклорист працює з гуртом людей : як правило , хтось пригадує якийсь куплет, рядок, а тоді вже підключаються інші,щось додають,пробують співати .Такимиєзагальні принципи методики опитування , якими мусить керуватися фольклорист. При цьому дуже багато залежить від особистості збирача, від його вміння встановити контакт та завоювати приязнь співаків.

Чим більше збирач запише пісень, чим повніше охопить він усну народну творчість,тим ширше стає коло його тематики і питань, пов’язаних з народною творчістю – тим легше збирачеві підсказати співакам і записати від них однорідні та контрасні  пісні. Тому збирач все життя має, з одного боку, удосконалювати свої здібності, з іншого – займатися теоретичною освітою.

         4.ОРІЄНТОВНІ ЗРАЗКИ ЗАПИТАЛЬНИКІВ

А. ПІСЕННИЙ ФОЛЬКЛОР

 Календарні пісні.

 Що співають на Новий рік, на Різдво, на Йордань? Чи ходять з Маланкою? Чи водять "Козу"? Чи "гейкають"? Чи є вертеп, шопка? Чи знають пісні про Христа, Діву Марію, святого Петра? Про Лазаря, про грішну діву? Як виконують пісні? Склад гурту, вік, стать учасників? Як називаються пісні (колядки, щедрівки чи інакше), як їх розрізняють? Що співають весною? (На Пасху, на Троїцю, Зелені Свята). Чи водять "Куста", русалок? Як виконують, чи рухаються при цьому, чи "гукають"? Як називаються пісні (гаївки, постові, риндзівки, на колодку тощо)? Чи чули розповіді про русалок, мавок, птахів, звірів, що несуть весну? Чи діти відтворюють весняні звуки та рухи? Що співають влітку? На Купайла, у Петрівку? Як називають пісні? Чи рухаються, співаючи? Ставлять деревце, палять вогнище? Коли, за якими прикметами розпочинається літо? Коли воно закінчується? Трудові та умовно-трудові пісні. Що співають весною — під час польових робіт; влітку — коли обгортають картоплю, полють, косять сіно; восени — на буряках, під час хатніх та інших робіт; на толоці (на магалі) — під час колективної взаємодопомоги?

Родинно-обрядові пісні.

Що співають на весіллі (на заручинах, сватанні; коли печуть коровай, дивні, весільне печиво; плетуть вінки; квітчають гільце та в інших випадках)? Що співають дружки, свашки, світилки, бояри; загалом причет молодої та молодого? Які відбуваються дії? Коли і де грають музики — до співу, до танцю, в дорозі? Який склад музик? Що співають на хрестинах? Як вони називаються інакше? Чи голосять за померлим? На поминках? Як саме? Чи трапляється, що голосять разом (не просто кожен собі, а в лад)? Чи голосять (раніше голосили) чоловіки?

 Ліро-епічні та соціально-побутові пісні.

 Чи відомі пісні про козаків, чумаків, солдат, рекрутів (жовнірів), бурлак, наймитів, заробітчан, приймаків, гайдамаків, опришків (про Довбуша, Кармелюка та ін.)? Пісні про еміграцію в Америку ("гамерицькі")? Чи знаєте пісні про отруєння, вбивства, розбій, зведення дівчат, про голуба й голубку, про інші невеселі й трагічні події (тобто — балади)? Як ставитеся до таких пісень? Менше чи більше вони подобаються за інші? Чому саме? Чи не складають у вас таких пісень?

 Побутові пісні.

Що співають діти (ви — коли були дітьми)? Як діти дражняться? Як грають у піжмурки, інші ігри? Що діти знають з "дорослих" пісень? Як приказують до сонця, до дощу, до комах? Як діти граються (гралися) навесні, влітку, восени, взимку? Чи вміють відтворювати голоси тварин? Що співається при

Родинно-обрядові пісні. Що співають на весіллі (на заручинах, сватанні; коли печуть коровай, дивні, весільне печиво; плетуть вінки; квітчають гільце та в інших випадках)? Що співають дружки, свашки, світилки, бояри; загалом причет молодої та молодого? Які відбуваються дії? Коли і де грають музики — до співу, до танцю, в дорозі? Який склад музик? Що співають на хрестинах? Як вони називаються інакше? Чи голосять за померлим? На поминках? Як саме? Чи трапляється, що голосять разом (не просто кожен собі, а в лад)? Чи голосять (раніше голосили) чоловіки? Ліро-епічні та соціально-побутові пісні. Чи відомі пісні про козаків, чумаків, солдат, рекрутів (жовнірів), бурлак, наймитів, заробітчан, приймаків, гайдамаків, опришків (про Довбуша, Кармелюка та ін.)? Пісні про еміграцію в Америку ("гамерицькі")? Чи знаєте пісні про отруєння, вбивства, розбій, зведення дівчат, про голуба й голубку, про інші невеселі й трагічні події (тобто — балади)? Як ставитеся до таких пісень? Менше чи більше вони подобаються за інші? Чому саме? Чи не складають у вас таких пісень?

Побутові пісні.

Що співають діти (ви — коли були дітьми)? Як діти дражняться? Як грають у піжмурки, інші ігри? Що діти знають з "дорослих" пісень? Як приказують до сонця, до дощу, до комах? Як діти граються (гралися) навесні, влітку, восени, взимку? Чи вміють відтворювати голоси тварин? Що співається при колисці? Які пісні, небилиці виконують дорослі для дітей? Які знаєте пісні про жінку (зраджену, скривджену тощо), про нелюба, про чоловіка чи жінку-п’яницю, про кохання, парубка і дівчину? колисці? Які пісні, небилиці виконують дорослі для дітей? Які знаєте пісні про жінку (зраджену, скривджену тощо), про нелюба, про чоловіка чи жінку-п’яницю, про кохання, парубка і дівчину? 

Які  пісні знаєте , де жартують, під сміюютья — за столом , під час танців (козаків, гопаків,  зверхність жінки над чоловіком.? Що співається про сучасне життя (про війну 1939 - 1945 pp., про колгосп — бригадира, ланкову, голову , буряки)? Чи відомі пісні про голод? Про стрільців, повстанців, партизанів ? Пісні про радянську  владу (" совітів " ) — сумні, смішні та ін .? Чи не створюєте власних пісень (жартівливих, про лихі події  міс­цевого життя, ч а с т у ш к и , к о л о м и й к и та ін .)? Ч и зн а єт е т а к и х     л ю д ей ?

 Б. ЗАГАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

Коли Ви самі почали співати (з якого віку)? Віддаєте  перевагу співові на одиннці чи в гурті? Ваші улюблені пісні (жанри)? Чи співали (грали) батьки, бабуся, дід, родичі? Що саме? їхні смаки (що подоба­лося грати чи співати)? У зв 'язку з чим виникло бажання співати (грати)? У яких випадках зараз виникає бажання співати (чи виникало донедавна)? На свята, за столом, в компанії, наодинці, у певному настрої? У яких ще випадках? Хто в селі співає  найкраще і в чому це полягає (голос, талант, великий репертуар, нові пісні, що ще)? Що в пісні важливіше — текст чи мелодія ? Чи, може, виконання ? Чи можна скорочувати пісні? Як і саме і як саме? Які пісні (жанри) серйозні, а як і розважальні? Чому співаєте                      "жорстоких" пісень (про вбивства, отруєння, смерть на війні, про інвалідів  тощо)? Що в них подобається — слова, мелодія? Як ставитеся до колядування, весільного звичаю? Красиво? Так було? Чи, може, вже зайве? Чи заважає телевізор  спілкуванню та співові, товариству? До появи телевізора співали  більше чи ні? Які пісні кращі — ті, що звучать по  телевізору чи ті, що співають у селі здав­ на? Чому кращі (ті чи інші)? Розповісти про своє життя (для співаків, від яких записано 20 - 30 пісень і більше).

 Питання для самоконтролю студентів:
1. У чому полягає асоціативний  методопитування.

Техніка фонозапису та  розшифрування поетичного тексту народної пісні.

ОСНОВНІ ПИТАННЯ

1. Прочитати тему, законспектувати її у робочий  зошит.

     2.  Усно дати відповідь на питання для самоконтролю

КОНСПЕКТИВНИЙ ВИКЛАД МАТЕРІАЛУ

1.Розшифровка починається із словесного тексту.  Перш за все необхідно визначити обставини, за яких твір виконувався, особливості виконання. Потім – запис назви пісні, її паспорта.    Далі початок транскрипції словесного тексту з фіксацією особливостей мовлення:

- позначення огласовок, коли нескладотворчий звук мови стає складотворчим (виділенням огласованої літери в окремий склад під нотою);

 - додаткові склади, які іноді з’являються у співі в середині слова, беруться в круглі дужки.

 - кінцеві ненаголошені склади, буває, не доспівуються (їх беруть у квадратні дужки).

 2. Точність передачі мовного діалекту Вибір засобів транскрипції визначається ступенем складності тексту та рівнем підготовки студента. Першочергова роль словесного тексту в нотації народних пісень є опанування методики транскрипції словесного тексту з фонограми, фонографічний спосіб перенесення словесного тексту на папір: записування пісенних віршів та строф, внутрішніх та зовнішніх рефренів, приміток, виносок; оформлення словесного тексту на чистовику; правильне строфічне ділення тексту. Слід пам’ятати: запис повинен передати мовний діалект. В такому випадку застосовуються звичайні літери, діакритичні знаки та спеціальні форми їх вживання. Діакритичні (надрядкові) літери ставляться над основною літерою слова, коли вона звучить з іншим відтінком.

Наприклад, «мені» вимовляється або з відтінком «мині» чи «міні» (так звана редукція – ослаблення чи зміна артикуляції). В такому разі редукція «е» позначається діакритичним знаком «и» або «і» над цим «е». Текст, що розшифровується, записується під нотним станом, з розбивкою на склади. Відстань від складу до складу залежить від наявності мелодичних розспівів. Якщо у певному місці  з’являється 4-6 нот, які виспівуються на один склад тексту, необхідно передбачити місце для їх запису. Для цього склад, який іде за попереднім розспіваним складом, необхідно «відсунути» праворуч на 3 – 4 сантиметри (на стільки, щоб було достатньо місця для запису на нотному стані усієї групи нот, що належать до попереднього складу тексту). Неприпустимо, щоб ноти попереднього складу «наїздили» на наступний склад, до  якого вони не належать. Одноголосні наспіви рекомендується розшифровувати в обсязі  4-5 строф,  багатоголосні – 2-3-х.

Прослухати аудіозаписи народних пісень «Ой мала я чоловіка», «А в полі, полі там плужок оре».

 Питання для самоконтролю студентів:
1.Назвіть основні методи розшифрування народної пісні.

ТЕМА  : Народнопісенний вірш. Типи народного віршування.

ОСНОВНІ ПИТАННЯ
1. Прочитати тему, законспектувати її у робочий  зошит.

     2.  Усно дати відповідь на питання для самоконтролю

КОНСПЕКТИВНИЙ ВИКЛАД МАТЕРІАЛУ

Методика розшифровки народних пісень, перш за все, пов’язана з їх аналізом і повинна якнайповніше відтворити у запису національну своєрідність наспівів. Необхідно спрямовувати студентів на деталізовану розшифровку, що відкриває перспективи вивчення самобутності народнопісенних традицій на основі науково достовірних матеріалів. Аналіз народно-пісенного вірша спирається на знання віршових систем – тонічної, силабічної та силабо-тонічної, їх вживаності у фольклорі та моделювання пісенного типу. 

- Тонічне віршування засноване на словесних акцентах, яких в середньому буває три-чотири у рядку.

 Особливість цієї системи:

 1) відсутність регулярного цезурування рядка та його поділу на стопи;

 2) нерегулярність акцентів;

3) нерівноскладовість рядків. В українському фольклорі тонічний вірш вживається, насамперед, у думах, голосіннях. Тонічний вірш є цілком асиметричною структурою.

Та й на Чорному морі                                             

 Та на камені білому                                                  

 А там сидів ясний сокіл білозорець                 

 Це проступає в нерівноскладовості рядків, у вільній будові строфи.

- Силабо-тонічне віршування. У тексті чітко визначена періодичність словесних акцентів та стоп.

- Стопа – група із двох або трьох складів, з яких один – наголошений – займає строго визначену позицію. Залежно від будови стопи силабо-тонічні вірші бувають п'ятьох видів:

 - Хорей – двоскладові стопи із наголосами на непарних складах: «Грай, гармошка, грай баян, Поки прийде мій Іван». - Ямб – двоскладові стопи з наголосом на кожному парному складі: «Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива».

 - Дактиль – трискладові стопи з наголосом на першому складі кожної стопи: «Ніч яка місячна, зоряна ясная, Видно, хоч голки збирай».

 - Амфібрахій – трискладові стопи з наголосом на другому складі кожної стопи: «Я бачив, як вітер берізку зломив, Коріння порушив, гілля покрутив».

 - Анапест – трискладові стопи з наголосом на третьому складі кожної стопи: «Не питай, чого в мене заплакані очі, Чого часто тікаю я в гай».

 Силабічне віршування. Такий склад – основа української фольклорної поетики. Інакше воно ще називається складочисловим – тому, що  першою його ознакою є дотримання певної кількості складів у рядках.

 Друга істотна риса силабічного віршування – поділ рядка (вірша) на сегменти – їх, зазвичай, буває два або три, зрідка – чотири. Віршові рядки в народних піснях, як правило, об'єднуються попарно у дворядкові строфи. За  невеликими винятками, закінчення рядків скріплюється римою або асонансом. Рима в українському фольклорі вживається тільки паралельна. У публікаціях фольклору 3-4-сегментні вірші часто друкують, розбиваючи вірш на дві частинки. Графічно виникає ілюзія 4-рядкової та перехресної рими: «Роман-зілля, роман-зілля,

Аж на межі похиляється... Ой чую ж я через люде, Що мій милий поклоняється». Насправді це дворядкова строфа. У 4 рядки її розташовано з причин вузького формату книги. Між іншим, це зразок нечасто вживаної 4-сегментної дворядкової строфи структури (4+4+4+5)2, і її справжній вигляд має бути таким:  Роман-зілля,/роман-зілля// аж на межу/похиляється... Ой чую ж я/через люде,//що мій милий/поклоняється. Найчастіше, проте, в українських піснях вживано двосегментні вірші: Дівчинонька//по гриби ходила, (4+6) В зеленому//гаю заблудила. (4+6)

Строфи, які складаються з рядків, однакових за числом складів та  кількістю сегментів, називаються ізометричними.

Але вживаються також строфи, де в рядках різна кількість сегментів і різне число складів. Такі строфи називаються гетерометричними.

Типовим вважається випадок, коли перший рядок такої строфи 2-сегментний, а другий – 3-сегментний: Ой чиє то поле,// широкі загони? (6+6). Оце того ж /козаченька,// що чорнії брови.  (4+4+6) .

У танцювальних піснях (переважно, козаках і гопаках) норма скорочується на 1-2 склади. Відбувається наче їх випадіння. Щоб установити норму, треба проаналізувати усі строфи пісні. У даному разі досить 1, 2 та 8ої строф. З їх аналізу ми робимо висновок про те, що строфа ізометрична і нормою є структура (4+4+6). 6-складовий кінцевий сегмент очевидний, а 4-складові виявляють норму у першій строфі (2-й рядок, 1-й сегмент) та у 8-й строфі (2-й рядок, 2-й сегмент): 1. Ой дощ, /іде дощ,// в долині калюжа.    (2+3+6)     Розсердилась / жінка// та на свого мужа. (4+2+6) 2. Розсердилась / жінка// та на свого мужа      (4+2+6)     Вилізла / на піч// та й лежить недужа.(3+2+6) 8. – Вставай, / мила, // я привіз дубину                               (2+2+6)      На твою / головоньку// ще й на твою спину . (3+4+6). Крім «стискання» норми («випадіння» складів) у фольклорі трапляється також розширення строфи, яке називається ампліфікацією. Ампліфікація може бути помірною, коли сегменти розширюються переважно за допомогою «приставок» – часток, вигуків  (та, да, ой). У таких випадках перша нота сегмента роздрібнюється (замість чвертки в нормі виникають дві вісімки, – тобто, загальна сума часу зберігається). Ой гаю мій, гаю,// густий – не прогляну:(6+6) Упустила / голубонька,//уже ж не піймаю.(4+4+6) .

У підтекстовки слів до нотного тексту повинні бути збережені особливості діалекту, розспіви, вивіреності і переогласовкі.

До кожної розшифрованої пісні складається паспорт. До нього входять такі дані: область, район, село; рік запису, виконавці.

Оформлення поетичного тексту розшифрованої пісні
 Питання для самоконтролю студентів:

1.Назвіть основні  особливості народно-пісенного вірша

2. У чому полягає віршова система та моделювання пісенного типу.

Завдання для студентів 2-ВЕ курсу з дисципліни 

«Теорія музики» до 9.09.

Тема: СЕПТАКОРД VII СТУПЕНІ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПЕРШИМ ТА ДРУГИМ СПОСОБОМ 

1.  Прочитати тему, законспектувати її у робочий зошит.

 

Септакорд – це акорд (тобто співзвуччя), в якому чотири звуки розташовані по терціях. Септакорд VII ступені (уввідним) називається септакорд, побудований на VII ступені мажору та гармонічного мінору. Позначається VII7. Залежно від того, яка септима у нього між крайніми звуками ( мала чи зменшена) , ввідний септакорд є двох видів: малий і зменшений.

У натуральному мажорі він малий зменшений, а у натуральному мінорі – малий мажорний.  

Малий  ввідний септакорд будується на VII ступені натурального мажору.

 Зменшений ввідний септакорд можна побудувати в гармонійних ладах - гармонічному мажорі та гармонічному мінорі. Один з цих двох видів акордів будемо умовно позначати так - МVII7 (малий ввідний або малий зменшений), а інший так - ЗМVII7 (зменшений). Ці два акорди розрізняються своїм інтервальним складом, але в основі кожного з них лежить зменшений тризвук.

 Малий зменшений, або по-іншому, малий ввідний септаккорд складається з двох малих терцій (тобто зменшений тризвук), над якими добудовується ще одна терція, але вже велика. Між крайніми звуками цього септаккорда утворюється інтервал малої септими. МVII7( м3+м3+в3)

 Зменшений ввідний септакорд, або, як іноді кажуть, просто зменшений складається з трьох малих терцій. Можна їх розкласти так: дві малих (тобто фактично зменшений тризвук) і над ними ще одна мала терція. Між крайніми звуками цього септаккорда утворюється інтервал зменшеної септими       (м3+м3+м3).

 До уввідних септакордів входять усі нестійкі ступені ладу. Тому при розв’язанні жоден звук не залишається на місці . Розв’язується   у тонічний тризвук  з подвоєним терцієвим тоном( це пов’язане з правилом голосоведіння).

VII7 та V7 входять до домінантової групи акордів і мають три спільних звуки.  На цій основі відбувається внутрішньофункціональний перехід VII7 у  V7. Залишаючи спільні звуки на місці, отримаємо перехід VII7 у  V⁶₅, який розв’язується у Т⁵₃ з подвоєним основним тоном.

 

Практичні завдання

 

1.Побудувати та розв’язати VII7 в таких тональностях: G-dur, F- dur, Es- dur, As- dur,  E- dur, A- dur,  B- dur.

2. Побудувати та розв’язати VII7 в таких тональностях: d-moll, a- moll, e- moll, f- moll, g- moll,   fis- moll, cis- moll.

 

Виконані завдання розміщуйте на додатку VIBER в групу до 9.09.

 

 Завдання для студентів 2-В курсу з дисципліни  «Сольфеджіо»

Тема: Гармонічний мажор

1.Вокально – інтонаційні вправи :

а) гаму D dur (н.,г.)

б) інтонувати інтервали: м.2, в.2, м.3, в.3, ч.4, ч.5 вгору та вниз.

в) гармонічну послідовність D dur  : Т-D6 – Т-Т6 - S- К- D-Т

2. Сольфеджування : одноголосся  № 542;  № 385( напам’ять)

3.Музичний диктант:

Музичний диктант прослуховуйте   в програмі  VIBER 

Виконані завдання розміщуйте  в програмі VIBER в групу до 9.09.