Лукашук А.Х.

Музична грамота

Для 1-курсу хореографів (лекції №7-10).

Для 2-курсу режисерів (лекції №5-7).

Опрацювання  лекції  виконується в конспектах.

Практичні завдання здаємо на вайбер (тел. 0963515007).

 

Лекція 5. Метр та ритм. Такт. Розмір, його різновиди.

Важливу роль в музичних творах виконує метроритм.

Чи задумувались ви колись про роль диригента в оркестрах?

Диригент здійснює керування колективом і одне із завдань – точно відобразити метроритм, динамічні відтінки, характерне виконання  музичного твору.

 Музична мова певною мірою схожа на поетичну. В ній також спостерігається наголошення деяких звуків, які періодично повторюються через рівні відрізки часу.

 

 

Завдання: Опрацювати лекцію, вміти прорахувати тривалості в тактах в зразках лекції в розмірах 2/4, 3/4, 4/4.

 

Лекція 6. Пунктирний ритм. Тріоль. Синкопа. Затакт.

Крім нормативного поділу тривалостей у музиці зустрічається і особливі види ритмічного поділу.

Пунктирний ритм – це ритмічний малюнок, який утворюється за допомогою збільшення долі на її половину тривалості. Позначається крапкою праворуч від ноти.

Синкопа це зміщення акценту з сильної долі на слабку.

Тріоль – це розподіл тривалості на три рівні частки замість двох.

Затакт – це неповний такт, початок твору зі слабкої долі. Затакт та останній такт разом складають повний такт.

Завдання 1. Опрацювання теми. 

Завдання 2. В даних музичних творах визначити особливості ритмічного поділу, затакт.

1.

2.

3.


Лекція 7. Метроритмічні формули танцювальних жанрів

Бо що життя?

Це усмішка дволеза.

Ридання чардаша і гордість полонеза.

(Ліна Костенко)

Музика – це душа танцю. В ній закріплена його емоційна будова, де ритмом – підкреслюється характер руху, а в змісті мелодії передається пластичний малюнок танцю.

Танець, зявившись як жанр прикладного мистецтва, завжди був тісно зв’язаний з конкретними умовами його виконання, з конкретною життєвою ситуацією. В танці завжди виражається характер часу, дух епохи. У кожного народу створювалися свої танцювальні традиції, хореографічна мова і пластична виразність.

Отже, танцювальна музика безпосередньо пов’язана з історією того чи іншого народу, завжди несе в собі типові риси національного характеру і умов його життя.

До характерної танцювальної народної музики відноситься:

-         в Італії: тарантелла, гальярда, сіціліана, форлана;

-         Іспанії: павана, сарабанда, сегеділья, фанданго, болеро;

-         Франції: бурре, рігодон, гавот, менует, мюзет, рондо;

-         Англії: екосез, жига, контрданс;

-         Польщі: полонез, мазурка, полька, краков’як;

-         Угорщині: чардаш;

-         Німеччині: вальс, алеманда, лендлер.

-         Україна: гопак, полька

Кожний танцювальний жанр має свою характерну ритмоформулу і визначений темп, співвідношення яких дає змогу відрізнити на слух вальс від польки, танго від фокстроту. Танцювальна ритміка характеризується ясністю, чіткістю, пружністю, періодичністю повторювання певних ритмічних структур.


Завдання 1:  прорахувати тривалості в такті та простукати ритмоформулу.

Зразки ритмічних формул

 

 

Завдання 2: Опрацювати Додаток 1 і заповнити таблицю.

Метроритмічні особливості танцювальних жанрів


Завдання 3: рекомендую знайти  в Інтернет ресурсах сучасну постановку Раду Поклітару «Сарабанда» на музику Генделя,  із задоволенням подивитися ще одну життєву історію. Звернути увагу на характер музики, темп, метроритмічні особливості, емоційну будову танцю.

https://www.youtube.com/watch?v=xDf84e1KpUw

 

Комментариев нет:

Отправить комментарий