Музична грамота
Для 1-курсу хореографів (лекції №7-10).
Для 2-курсу режисерів (лекції №5-7).
Опрацювання лекції виконується в конспектах.
Практичні завдання здаємо на вайбер (тел. 0963515007).
Лекція 5. Метр та ритм. Такт. Розмір, його різновиди.
Важливу роль в музичних творах виконує метроритм.
Чи задумувались ви колись про роль диригента в оркестрах?
Диригент здійснює керування колективом і одне із завдань – точно відобразити метроритм, динамічні відтінки, характерне виконання музичного твору.
Музична мова певною мірою схожа на поетичну. В ній також спостерігається наголошення деяких звуків, які періодично повторюються через рівні відрізки часу.
Завдання: Опрацювати лекцію, вміти прорахувати тривалості в тактах в зразках лекції в розмірах 2/4, 3/4, 4/4.
Лекція 6. Пунктирний ритм. Тріоль. Синкопа. Затакт.
Крім нормативного поділу тривалостей у музиці зустрічається і особливі види ритмічного поділу.
Пунктирний ритм – це ритмічний малюнок, який утворюється за допомогою збільшення долі на її половину тривалості. Позначається крапкою праворуч від ноти.
Синкопа – це зміщення акценту з сильної долі на слабку.
Тріоль – це розподіл тривалості на три рівні частки замість двох.
Затакт – це неповний такт, початок твору зі слабкої долі. Затакт та останній такт разом складають повний такт.
Завдання 1. Опрацювання теми.
Завдання 2. В даних музичних творах визначити особливості ритмічного поділу, затакт.
1.
2.
3.
Лекція 7. Метроритмічні формули танцювальних жанрів
Бо що життя?
Це усмішка дволеза.
Ридання чардаша і гордість полонеза.
(Ліна Костенко)
Музика – це душа танцю. В ній закріплена його емоційна будова, де ритмом – підкреслюється характер руху, а в змісті мелодії передається пластичний малюнок танцю.
Танець, з’явившись як жанр прикладного мистецтва, завжди був тісно зв’язаний з конкретними умовами його виконання, з конкретною життєвою ситуацією. В танці завжди виражається характер часу, дух епохи. У кожного народу створювалися свої танцювальні традиції, хореографічна мова і пластична виразність.
Отже, танцювальна музика безпосередньо пов’язана з історією того чи іншого народу, завжди несе в собі типові риси національного характеру і умов його життя.
До характерної танцювальної народної музики відноситься:
- в Італії: тарантелла, гальярда, сіціліана, форлана;
- Іспанії: павана, сарабанда, сегеділья, фанданго, болеро;
- Франції: бурре, рігодон, гавот, менует, мюзет, рондо;
- Англії: екосез, жига, контрданс;
- Польщі: полонез, мазурка, полька, краков’як;
- Угорщині: чардаш;
- Німеччині: вальс, алеманда, лендлер.
- Україна: гопак, полька
Кожний танцювальний жанр має свою характерну ритмоформулу і визначений темп, співвідношення яких дає змогу відрізнити на слух вальс від польки, танго від фокстроту. Танцювальна ритміка характеризується ясністю, чіткістю, пружністю, періодичністю повторювання певних ритмічних структур.
Зразки ритмічних формул
Завдання 2: Опрацювати Додаток 1 і заповнити таблицю.
Метроритмічні особливості танцювальних жанрів
Завдання 3: рекомендую знайти в Інтернет ресурсах сучасну постановку Раду Поклітару «Сарабанда» на музику Генделя, із задоволенням подивитися ще одну життєву історію. Звернути увагу на характер музики, темп, метроритмічні особливості, емоційну будову танцю.
https://www.youtube.com/watch?v=xDf84e1KpUw
Комментариев нет:
Отправить комментарий